Ви зайшли як незареєстрований користувач
Сайт:
Зараз на сайті:

Запис у блозі

14.09.2009, 12:11  
Făgăraş, România. Фотозвіт
Додав:
Почну свою серію публікацій про наші румунські походеньки фоторепортажом з Фагарашських гір.



Вибраним стартом гірського етапу стало маленьке сонне гірське містечко Авріг, що знаходиться в 30-х км на схід від міста Сібіу.


Наразі сидимо в центрі містечка і чекаємо мікроавтобуса, який має нас підкинути до гір (пішки топати більше 14 км). На задньому фоні бар, господар якого нас віз на своєму бусі.



Біля кабани Пояна Нямцулуй вивантажуємось, далі доведеться топати власними ніженьками.

  

Спортивним бігом виперлись до кабани Баркачіу, залишивши земляків десь блудити в глухому лісі :) Потім розклали намети, приготували поїсти і  довго-довго сиділи і думали, з"їв їх ведмідь, чи ні?.. :)

  

Як виявилось, не з"їв. Але, дивлячись в очі прийшовших через кілька годин співвітчизників, вони б з"їли зо двох ведмедів. Всі, нарешті, перезнайомились :) Поїли-попили та прийнялись розкладати намети.

  

Потім знову пили :) Місцеві цигани, з цікавістю спостерігали за тим, що відбувається. Мабуть думали, що ми інопланетяни - ну не можуть нормальні люди стільки пити.



Захід соця був чарівним. І єдиним, бо більше ми його не бачили (із-за поганої погоди) за весь час перебування в горах.

  

Кабан"єр Міхай нам детально розповів про гори і наш маршрут, дав детальні пояснення і поради щодо проходження стрьомних місць.  Тим часом, цигани взялися за привертання до себе уваги шляхом різних акробатичних трюків з трухляками. Потужний дядечко, правда?



Міхай виявився дуже хорошим і веселим чоловіком, багато чого нам нарозказував, показав фотоальбоми із його сходжень на Монблан та інші альпійські та карпатські вершини. А потім почав знайомити нас з мешканцями кабани - спочатку з своїм псом, потім з циганами (дуже милі і вельми колоритні особи) та ще з одним постояльцем - фотографом Камілом. Наші компанії легко здружились, цілий вечір всі сиділи біля вогню і спілкувались на різні теми. Особливо всіх попер мій з Камілом англо-румуно-український мовний мікс при спілкуванні на професійні теми фотографії. І розуміли ж один одного, блін :)))

  

Варимо кашу з грибами і милуємось нічним виглядом на Сібіу.



Вранці до нас навідались віслюки, що переносять вантажі до кабани. Такі симпатяші :)

  

Поснідавши, починаємо збиратись в дорогу.

  

Ми направо, вони - наліво: групи розділились в думках. Наша компнія вирішила пройтись по мальовничих місцях озера Авріг, колеги - штурмувати хребет по класичному маршруту.



Сказати, що місця там мальовничі - це нічого не сказати. Казкові :)



Здоровенна вовчара вигулькнула нам на шляху, подивилась на нас і пішла собі своєю, тільки їй відомою, дорогою. Насправді, все прозаїчніше - неподалік паслася отара овець, от вовк і пантрував собі ситну вечерю.

  

Озеро Авріг. Справжнє, льодовикове. Оточене з усіх боків височенними обривистими стінами, оповите мореновими берегами.

  

Фото з нашої першої вершини - гори Скара. Перша фотка - погляд назад (бачите, там озерце справа, то Авріг :)). Друга - вперед. Негою в хмарках, лівіше від центру.

  

Погода почала дутися, ми - лякатися. Перспектива сильної грози не дуже гріла серце і душу.

  

Синоптики ці явища люблять називати "мінливою хмарністю". Деколи воно виглядало навіть дуже оригінально.



Гора Сирбота та страшне і водночас симпатичне місце - перешийок Кусутура Сараці. Культове місце для всіх румунських альпіністів. Тут вони проходять свої "посвяти". Для мене, наразі, єдиною мотивацією ще раз повернутиь на Фегераш є бажання повністю пройтись по Кусутура Сараці.


  

Сонце і хмари ще більше підкреслювали оту певну культовість місцини та додавали позитивного адреналінового збудження.




Ніч в цирку Негою та Сирботи. Ми догнали наших :) Наших догнали румуни :) І загальним інтернаціоналом пили горівку та цуйку. Навіть забабахали нічне лазання по здоровенному болдеру.

  

Спускались з Сараці в сутінках та тумані, а зранку побачили оце. + добра кава :)

  

  

Зібравшись, заливаємось потом, вилазячи з цирку; потім відхекуємся, йдучи по передвершинному гребню.

  

Найулюбленіший верх - вирфул Негою.



Другим культовим місцем румунських альпіністів по праву вважається перевал Струнга Дракулуй. Насправді цікавим він стає тоді, коли лізеш по ньому, не тримаючись за ланцюги.

  

  

  

Обійшлось все добре, якщо не враховувати одне зламане ребро.

  

Озеро Кальцун та рефуджія біля нього. Синій діамант в оправі з обвітрених скелястих вершин.



Ще раз озирнемось назад з сусідньої вершини. Гора Лайтей може похвалитися найкращим виглядом на Негою. Біжимо далі на схід.

  

Тут нема що сказати. Зуб гарний :)



Озеро Балія Лак, одноіменна кабана, трансфегерашське шосе та інфраструктура біля нього. Тут все дуууже дорого.

  

Ще одне озерце зустрічається нам на шляху, зветься воно Капра. Наймістичніше :) За озером є гора Капра. Долина, що огортає південні її схили, напевне, найоб"ємніша і найгарніша в Фегераші. Покажу її в наступному репортажі.



Ну і третє культове місце (звісно ж, серед румунських альпіністів) - Фєреястра Змеєлор (Зміїне Око) та перевал Де Трей Паші Де Морте (за три кроки до смерті). Гарно та симпатично, і зовсім не страшно.



Вішта Маре та Молдовяну серед ночі.

  

Дійшовши до гори Подрагу, вирішили, що саме тут наш цьогорічний фагарашський тревел завершиться. Ще раз кинули оком на Молдовяну. Потім назад. Е-е-ех.... І донизу, до озера та кабани. І цивілізації.

  

В цій кабані такі ціни, що коли їх називають, вуха аж в трубочку завертаються. Пиво за 36 грн! Мають щастя, що ми перед цим три ночі підряд марили баночкою холодного "Урсуса" :)

  

Баняк. Цілий натовп іноземців дивився шоу як українець, з відвислою щелепою і висунутим язиком, ліз через здоровеееенний смітник, щоб сфоткати того баняка; а вертаючись, збирав по тому ж смітнику порожні газові балони. Ну не зрозуміють вони мотивації цьому вчинку :) Тай добре.

  

Не долетів гелікоптерчик до Подрагу... Кажуть, віз мальків форелі, щоб в озерах розвести. А на другій картинці довжелезний і голосний каскад водоспадів, що виглядав здалеку проти сонця сліпучо-білою ниткою. На передньому плані колибка, накрита бігмордою румунського політика.

  

  

Кабана Турнурі названа в честь скелі, що височіє над кабаною з західного боку. Отримує від нас медаль за найавтентичніший, найбагатший та найзеленіший краєвид навколо.

  

Спустились в містечко Вікторія, де всі слухали Діму. А він розказував, розказував і розказував...

***

Є біля кабани Турнурі місце, біля якого зупиняються всі альпіністи, що йдуть в гори, чи повертаються з них. Воно  хвилює душу подорожнього і скочує мимовільну сльозу з його очей. Тут, під шум водоспаду і гул вітру над скелею, варто задуматись.



Напис на плиті: "Забутий тільки сніг на запорошених могилах. Та я прив"язаний з тобою невидимою мотузкою пам"яті. Ти летів на своїх крилах по такому барвистому життю. Летів... І лиш фатальний випадок покінчив з усім".


Коментарі(9)

14.09.2009, 21:19 
Додав:
да...В мене вже почалась ностальгія за Румунськими Карпатами...

14.09.2009, 22:20 
Додав:
зачот! класний звіт

14.09.2009, 22:39 
Додав:
хочу тільки сказати що погода була класна, як на мене. з цим нам повезло:) а Дракулу пролазити без ланцюгів було приємніше(інакше в нас було б 2 зламаних ребра;) ). від фоток стає аж моторошно, особливо від "за три кроки до смерті" - там справді три кроки для того щоб спуститись, але я щойно задумалась чи то можливо...
до речі, гарні дуже фото, треба буде під настрій і над моїми трохи пошаманити :)
а ностальгія в мене сьогодні почалась. я показувала свої фото з Румунії і задумалась, чи я там точно була - здається то був хтось інший... і звіт зараз звучав би зовсім по-іншому ніж той що був написаний мною...

15.09.2009, 01:56 
Додав:
Гарні фото, захоплюючий звіт!
2 роки назад приліпили українську копійку на табличку "Негою", тепер її не бачу... яке падло здерло? :)

17.09.2009, 01:29 
Додав:
Гарний звіт)) всеохоплюючий....

18.09.2009, 15:10 
Додав:
Гарні фотки, цікава розповідь - чудовий звіт! Дякую ;)
Продовження wanted :)

26.09.2009, 20:37 
Додав:
Кльово! а перші раз я там був у 2005 потім 2006 то були часи розвідки Румунії.  там круто

06.12.2010, 18:00 
Додав:

06.12.2010, 18:01 
Додав:
карта..хоч і дрібна,але якщо її збільшити, то багато можна побачити=)


Маєш що сказати? Зареєструйся.




Ваш аккаунт:

Логін:

Пароль:


Запам’ятати:


реєстрація
Партнери:
Реклама:

        © 2007-2010 Дизайн та програмування: sunny_yo  

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET